Громадянка України, у невстановлений слідством час, але не пізніше листопада 2023 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території міста Могилів-Подільський Вінницької області, достовірно знаючи, що з 24 лютого 2024 року підрозділами збройних сил та інших військових формувань рф, здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави – України, та усвідомлюючи, що представниками РТЦК та СП при спільному патрулюванні зі співробітниками національної поліції та Державної прикордонної служби України, здійснюється оповіщення громадян, які призиваються на військову службу, діючи умисно, з мотивів ворожої налаштованості до діяльності співробітників РТЦК та СП, з метою перешкоджання законній діяльності вказаних збройних формувань, розпочала адміністрування та інформативне наповнення групи в месенджері для обміну повідомленнями. Неодноразово публікувала в спільноті інформацію про місця здійснення представниками РТЦК та СП, покладених на них законодавством України заходів із оповіщення у приміщеннях органів місцевого самоврядування, при патрулюванні вулиць, у місцях масового скупчення населення, закладах та підприємствах.

Цими діями обвинувачена сприяла особам призивного віку в уникненні мобілізації та здійснювала перешкоджання ефективної діяльності військовослужбовців РТЦК та СП.

Обвинувачена в повному обсязі беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) КК України, у відповідності до обвинувального акту. Між нею та прокурором за участі її захисника, на підставі ст. 468-470, 472-474 КПК України,  було укладено угоду про визнання винуватості.

Вироком суду від 04 березня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості та визнано громадянку України  винуватою і призначено їй узгоджене сторонами покарання за частиною 1 статті 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі статті 75, пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на 1  рік 6 місяців та покладено на неї обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Наразі вирок ще не набрав законної сили.