Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок 41-річному жителю Кам’янець-Подільського району, визнаному винним у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень пасинку. Відтак він відбуватиме покарання позбавленням волі на 8 років та має сплатити на користь матері хлопчика 350 000 гривень моральної шкоди.

За вироком, увечері 11 січня 2024 року під час суперечки чоловік побив 12-річного сина своєї співмешканки.

За даними судово-медичної експертизи, він завдав хлопцю не менше двох ударів кулаками в голову, не менше десяти – ногами в ділянку голови та не менше трьох ударів по спині металевою профільною квадратною трубою. Медики діагностували у підлітка тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області оскаржували обвинувачений та його захисник: просили скасувати судове рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На їхнє переконання, місцевий суд належно не оцінив показання обвинуваченого, який стверджував, що дав пасинку лише два ляпаси з метою самозахисту, бо той на зауваження про безлад на кухні штрикнув його ножем у груди.

Апелянти не погодилися також з висновками судово-медичних експертиз щодо тяжкості тілесних ушкоджень та заперечили доведеність підстав для стягнення моральної шкоди.

За результатами перегляду вироку апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційних скарг. Колегія суддів констатувала, що вина обвинуваченого у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень своєму пасинку (частина 1 статті 121 Кримінального кодексу України) доведена зібраними та дослідженими доказами: показаннями потерпілого, його законного представника, свідків, висновками експертів, протоколами оглядів місця події, записів відеореєстратора, даними протоколу проведення слідчого експерименту тощо.

Зокрема, потерпілий хлопчик розповів, що вітчим прийшов додому п’яний й почав конфлікт через прибирання в кімнаті: нецензурно лаявся, вдарив по обличчю, кинув на підлогу і бив ногами й кулаками. Під час бійки йому вдалося схопити ножа, й обороняючись, вдарити ним вітчима в живіт, але той вирвав його і продовжував бити, у тому числі трубою. Менший братик кричав, намагався його зупинити. Хлопцю вдалося втекти й добігти до найближчого магазину. Продавчиня подзвонила мамі та викликала поліцію і швидку.

На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора поліції зафіксовано, як підліток розповідає, що його побив нетверезий вітчим металевою трубою. Проте найбільше переймається молодшим братиком, який залишився в будинку з кривдником, і непритомніє.

На думку апеляційного суду, докази у справі спростовують доводи апеляційних скарг,  у тому числі й те, що обвинувачений діяв у межах необхідної оборони й лише двічі вдарив хлопця.

«Під час судового розгляду кримінального провадження не доведено наявність реальної загрози життю чи здоров'ю обвинуваченого, оскільки з огляду на вік, фізичну комплекцію та зріст потерпілого, який на момент правопорушення був 12-річним, худорлявим і малорослим, він не міг представляти реальної загрози для обвинуваченого (…) Крім того, поведінка обвинуваченого після вчинення правопорушення, а також інші обставини справи, вказують на свідоме заподіяння тяжких тілесних ушкоджень без наявності належних підстав для застосування самозахисту», – зауважила колегія суддів.

Апеляційний суд також погодився з видом та мірою покарання, які визначив місцевий суд, врахувавши, зокрема те, що обвинувачений неодноразово судимий, позицію потерпілого та його матері про суворе покарання, обставини, що обтяжують покарання: рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини й у присутності дитини, та щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у близьких відносинах.

З текстом ухвали апеляційного суду у справі № 676/1646/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.